бухати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бух — виг. 1) Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння, пострілу. 2) розм. Уживається як присудок за знач. бухати 1), 2), бухнути 1), 3) та бухнутися … Український тлумачний словник
бухання — я, с. Дія за знач. бухати 1), 2) і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
бухкати — аю, аєш, недок., розм. Те саме, що бухати 1), 2) … Український тлумачний словник
бухнути — ну, неш, док. 1) перех. і неперех. Однокр. до бухати. 2) перех., розм. Кинути багато чого небудь. || Витратити на що небудь, вкласти дуже багато грошей у щось. 3) неперех., розм. Важко впасти … Український тлумачний словник
бухтіти — і/є, недок., діал. Глухо звучати, бухати … Український тлумачний словник
забухати — аю, аєш, док. Почати бухати (у 1 3 знач.) … Український тлумачний словник
пробухати — аю, аєш, розм. Док. до бухати 1), 2) … Український тлумачний словник
садити — саджу/, са/диш, недок., перех. 1) Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. 2) ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2). Садити на престол. 3) Допомагати кому небудь або примушувати чи… … Український тлумачний словник
вириватися — I = вирватися 1) (із силою звільнятися від кого / чого н.), видиратися, видертися, випручуватися, випручатися, випручатися, викручуватися, викрутитися, рватися, вибиватися, вибитися; вислизати, вислизнути, висковзувати, висковзати, висковзнути,… … Словник синонімів української мови